12.04.2019

Управління соціального захисту населення Кілійської районної державної адміністрації інформує:

НАЙМАНІ ПРАЦІВНИКИ У ПІДПРИЄМЦЯ 

      Для виконання робіт та для продажу товарів підприємці часто потребують залучення додаткового кадрового ресурсу. Звісно, праця таких помічників не може обійтися без укладання трудових відносин.

      Слід знати: хоча підприємець має певні переваги щодо ведення обліку власних доходів і витрат, проте щодо виконання трудового законодавства, оплати праці, оподаткування доходів найманих працівників та надання їм соціальних гарантій, установлених законом, ведення та зберігання кадрової документації підприємець жодних переваг не має. Він повинен дотримуватися згаданих вимог так само, як і юрособи.

        Відносини між роботодавцем та працівником будуються на основі трудового договору.
         Працівник може бути допущений до роботи тільки після (ст. 24 КЗпП):
— укладення трудового договору;
— оформлення наказу (розпорядження) ФОП про прийняття на роботу;
повідомлення фіскальної служби.

       Трудовий договір із фізособою укладається у письмовому вигляді (п. 6 ч. 1 ст. 24 КЗпП). Причому використовувати можна встановлену форму, затверджену наказом Мінсоцполітики №260, видаливши дані про центр зайнятості. З неї треба забрати рядки, які раніше заповнював працівник центру зайнятості. Адже з 2015 року підприємцям більше не треба реєструвати трудові договори у службі зайнятості. За потреби можна додати до договору певні пункти, але вони не повинні погіршувати умов праці робітника (ст. 9 КЗпП).

    Звичайно, за домовленістю сторони (роботодавець та працівник) можуть додати до договору більше умов, але всі вони не повинні суперечити чинному трудовому законодавству. Наприклад, прописати в договорі умови праці та її оплати (зокрема, і додаткової) можна. Але не треба і намагатися вносити умови, що обмежують права працівника (наприклад, щодо грошових штрафів за порушення трудового розпорядку чи підстав для звільнення, не передбачених КЗпП). Такі умови (а не трудовий договір загалом), якщо працівник звернеться до суду, будуть визнані нечинними.

       Для укладення договору працівник повинен надати:

— заяву про прийняття на роботу. В ній зазначають дату прийняття, посаду чи обов'язки, а також вид роботи (основна, тимчасова, за сумісництвом тощо).— паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

— трудову книжку (якщо є).

    Наступний крок — повідомити про прийняття працівників ДФС, де підприємець перебуває на обліку. Повідомлення подається до початку роботи працівника за встановленою формою (додаток до Постанови КМУ №413). Як правило, дата наказу (розпорядження) про прийняття на роботу і фактична дата початку роботи є різними.

      Трудове законодавство поширюється на всіх роботодавців, тож підприємець зобов'язаний вести наступні документи:

-табель обліку робочого часу, де потрібно зазначити кількість відпрацьованих днів, кількість днів відпустки, лікарняних, без збереження оплати праці;

-розрахункову відомість виплати заробітної плати, в якій треба зазначити суму нарахованої заробітної плати (авансу та основної частини), відпустки, податків;

- платіжні відомості на виплату авансу та основної частини зарплати, в яких слід вказувати суми до виплати за мінусом податків.

     Дотримуйтесь всіх норм трудового законодавства,  оскільки з жовтня 2018 року посилили контроль над його виконанням, тому будьте обережними, вивчайте інформацію, яка стосується не лише ведення бухгалтерського обліку найманих працівників, а й ведення кадрової документації.

 Начальник відділу з питань праці

та соціально-трудових відносин

Я.М.Николенко